Орфографічний словник української мови. 2005.
суголовок — вка, ч. 1) розм. Межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги; польова стежка. 2) Частина вуздечки, що одягається на голову коня … Український тлумачний словник
суголов — а, ч., діал. Суголовок … Український тлумачний словник
межа — I 1) (лінія, смуга поділу якої н. території, поверхні тощо); обніжок, обміжок, суголовок 2) (припустима норма чогось дозволеного; граничний ступінь чогось); пруг (перев. зі сл. останній ), рубіж, поріг, рубікон II ▶ див. кінець I, 1), кордон … Словник синонімів української мови
